Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 248 Харківської міської ради"

 





Сторінка вихователя-методиста

НОВА РЕДАКЦІЯ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

 

 Методичні рекомендації  з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗДО

 

Методична робота в закладі

 Заклад дошкільної освіти — це складне багаторівневе системне утворення, тому пошук ефективних методів управління ним можливий тільки з використанням системного підходу як основного методологічного інструментарію, всебічного аналізу функціонування 
 досліджуваного об'єкта і його структурних компонентів.  

 

Нормативно-правові документи, які регламентують діяльність  у закладах дошкільної освіти

 

Закон України «Про дошкільну освіту" від 28.09.2017

Закон України «Про інноваційну діяльність»

Наказ МОН від 23.11.2009 № 1054 «Про внесення змін до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад»

Наказ МОН від 30.11.2012 № 1352 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»

Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене наказом МОН України від 07.11.2000 № 522

Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затверджене наказом МОН України від 20.02.2002 №114

Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2012 №778

Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності від 30.11.2012 № 1352

 

 

ТИЖДЕНЬ ПРАВА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВТИ У 2020/2021 навчальному році  https://drive.google.com/file/d/1zD5xRo1vsniOoJPJ5zMpO8m0569582DA/view?usp=sharing

 

Методична робота закладу спрямована на:

- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;

- стимулювання творчого потенціалу педагогів;
- підвищення педагогічної культури педагогів;
- вдосконалення педагогічної майстерності;
- розвиток спеціальних умінь та навичок;

- формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Мета методичної роботи: вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності
Напрямки методичної роботи: 
•підвищення соціально – психологічної культури вихователів;
• вдосконалення педагогічної майстерності;
• сприяння в опануванні світовою та національною, мовою і побутовою культурою;
• розвиток спеціальних умінь та навичок
Принципи методичної роботи:
•педагогічна співпраця з вихователем;
• робота в режимі довіри, доброзичливості;
• творча атмосфера , стимулювання творчої активності;
• принцип допоміжно – регульованого контролю;
• надання вихователеві права вибору;
• системність методичних заходів;
• принцип "Я – повідомлень” у спілкуванні;
• щоденна допомога;
•випереджувальний характер методичної роботи

 

Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою.

1. Базовий компонент дошкільної освіти.

 

ЧИННІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ НА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

Комплексні програми

·        Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

·        Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

·        Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — Наталія Гавриш, Тамара Піроженко, Олена Хартман, Антоніна Шевчук, Олексій Рогозянський)

·        Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (керівник проєкту Віктор Огнев’юк, авторський колектив — Ганна Бєлєнька, Ольга Богініч, Валентина Вертугіна та інші)

·        Дитина в дошкільні роки. Комплексна освітня програма (науковий керівник — Катерина Крутій)

·        Соняшник. Комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (автор — Любомира Калуська)

·        Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)

·        Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан)

·        Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

·        Аква-театр: парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плаванню (автори — М. Єфименко, М. Лит’яков)

·        Англійська мова для дітей віком від 3 до 6 років. Парціальна освітня програма (І. Мишкова, Г. Савлук, О. Ножовнік)

·        Англійська мова для дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації (автори — І. Кулікова, Т. Шкваріна; за загальною редакцією О. Низьковської)

·        Безмежний світ гри з LEGO. Програма розвитку дітей від 2 до 6 років і методичні рекомендації (автори — О. Рома, О. Борук, В. Близнюк, В. Гангло, Ю. Косенко)

·        Вітаю театру. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)

·        Вчимося жити разом. Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6—7 років (автори — Т. Піроженко, О. Хартман)

·        Вчимося розмовляти болгарською мовою, мовою наших батьків (автори — Т. Бучацька, Т. Куманова)

·        Граючись, учимось. Англійська мова. Старший дошкільний вік. Авторська програма та методичні рекомендації (автори — С. Гунько, Л. Гусак, З. Коновалюк, О. Крутова, З. Лещенко, Н. Стаднік, О. Чухнова)

·        Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3-х до 7-ми років. (автор — А. Шевчук)

·        Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (автори — Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун)

·        Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)

·        Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та переддошкільного віку (автори — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)

·        Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)

·        Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)

·        Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти по формуванню лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)

·        Музично-казкові намистинки: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя (авторський колектив — І. Трофімченко, І. Малашевська, Н. Сімон, А. Гончарук та інші)

·        Музично-оздоровчі мандрівки з дітьми п’ятого року життя: програма, методичні рекомендації (авторський колектив — С. Бондар, А. Гончарук, Н. Заводяна та інші)

·        Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (автори — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

·        Про себе треба знати, про себе треба дбати. Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

·        Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

·        Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку (автори — О. Каплуновська, І. Кичата, Ю. Палець; за науковою редакцією О. Рейпольської)

·        Шаховими стежинами. Програма та методичний посібник з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (автори — В. Купрієнко, О. Ходосенко, О. Сандакова)

·        Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (автори — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

·        Юний легкоатлет. Парціальна програма з фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку (автори — Н. Кулік, І. Масляк)

·        STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей переддошкільного віку (науковий керівник — К. Крутій

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ЩОДО КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗДО

ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА КЗ «ДНЗ №248»

ФЕДОРЕНКО ОЛЕНИ ЮРІЇВНИ

 

 

http://korsundruzhba.ck.ua/images/content/plan.pngДля успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагненнями, інтересами тощо. Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування. З цією метою було підготовлено інструктивно-методичний лист «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 р. № 1/9-434.

Планування освітньої роботи в різних вікових групах закладу дошкільної освіти має відповідати низці сучасних вимог:

• орієнтуватися на пріоритетні потреби сьогодення у забезпеченні належної якості розвитку, вихованості і навченості дитини дошкільного віку;

• забезпечувати право дитини на реалізацію свого природного потенціалу, її основних життєвих тенденцій до самореалізації, саморозвитку і самозбереження;

• забезпечувати право педагога на свободу вибору під час визначення форми планів, напряму та змісту власної педагогічної діяльності;

• спиратися на досягнення психологічної, педагогічної та інших наук, передового педагогічного досвіду;

• органічно поєднувати формування базису особистісної культури дошкільника з національною культурою українського народу, культурними надбаннями попередніх поколінь і світової культури;

• здійснюватись на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії та державній програмі; враховувати міжпредметні, інтегративні зв'язки, досягаючи взаємопроникнення і логічного підпорядкування всіх складових плану під час вибору тематики різних форм роботи з дітьми, визначення ускладнень змісту і методики їх проведення.

Плануючи свою роботу, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей; завдання та зміст заходів, закладених в річному плані роботи закладу дошкільної освіти.

При цьому слід забезпечити взаємозв'язок перспективного і поточного планування. Це дасть можливість поетапно реалізувати намічені цілі, конкретизуючи їх у певних формах роботи, освітніх завданнях до них.

Перспективне планування освітньої роботи педагога – це прогнозування його освітньої діяльності на значну часову перспективу (від 1 місяця до 1 року), в якому фахівець передбачає власну систему педагогічних заходів, їх розподіл у часі, послідовність проведення. Воно допомагає вихователю надати педагогічному процесу в певній групі дітей більшої визначеності, цілеспрямованості, системності, забезпечити його поетапність.

Його результатом є перспективні плани, які складаються у довільній формі (текстовій або графічній).

На місячну перспективу доцільно планувати сітки занять (зазначається Тема тижня, Тема дня, Тема заняття, Дид/ігри) і окремі види, форми роботи в попередній роботі: ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну (по 2 комплекси на місяць з визначенням ускладнень до кожного комплексу за тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); піші переходи, екскурсії цільові прогулянки, бесіди з різних видів діяльності, робота з батьками вихованців конкретної вікової групи (загальні форми цієї роботи, теми, терміни проведення).

До перспективних планів належать також сітки ігрової, трудової діяльності, вивчення фізичних вправ, проведення свят, розваг тощо, які педагог укладає на різний термін. Зокрема, перспективні сітки проведення свят, розучування рухливих, музичних ігор зручно розробляти на весь навчальний рік; перспективні плани проведення розваг – на квартал чи півріччя; плани розучування фізичних вправ, музично-ритмічних рухів, творів для слухання музики і співів, уключення вправ до різних форм роботи з фізичного виховання, організації підготовчої роботи і проведення творчих ігор, праці в природі, господарсько-побутової, ручної праці (колективно чи підгрупами), систематичних спостережень в природі та довкіллі – на місяць або квартал.  

Запропоновані види перспективних планів (крім сіток проведення свят і розваг) не є обов’язковими. Вони служать допоміжним документом під час календарного планування і розробляються педагогами залежно від потреб, продиктованих конкретними умовами освітнього процесу, та власних творчих задумів практиків.

Оптимізувати педпроцес, допомогти вихователям (особливо молодим фахівцям) оволодіти навичками дієвого планування можуть перспективні плани за видами і формами організації дитячої діяльності, які особисто розробляються для різних вікових груп чи відбираються з кращого досвіду вихователями-методистами дошкільних закладів.

Календарно-тематичне) планування являє собою розподіл у часі на перспективу програмових завдань, тематичних взаємозв'язків у різних організаційних формах роботи з дітьми, передбачає застосування адекватних засобів, методів і прийомів освітньої роботи залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей, етапу навчання, матеріальної бази, сезону, поточних календарних свят, громадських подій тощо у продуманій послідовності і раціональному поєднанні.

Результатом цього процесу є календарний план – один з видів ділової педагогічної документації, що складається вихователем як модель його персональної освітньої діяльності з певною групою дітей – неповторних особистостей на найближчий часовий відрізок.

Поточні (календарні) плани складаються на основі перспективних і також можуть мати довільну текстову форму або вкладатись у графічну схему (таблицю).

Найбільш поширеним є календарне планування роботи вихователя на один-два дні за наявності перспективної сітки занять на місяць, сіток ігрової, трудової діяльності тощо (за потреби), що дає можливість більш гнучко, ситуативно розподіляти програмні завдання.

Вихователям-початківцям рекомендується складати персональні плани на один-два тижні для того, щоб краще бачити перспективу, якщо спостереження і аналіз їх роботи з боку завідувача та методиста дошкільного закладу доводять потребу такої вимоги.

Освітню роботу вихователів щодня доцільно планувати з використанням різних підходів: за основними режимними моментами першої і другої половини дня, за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми тощо (див. Додатки 1,2).

Педагоги мають право використовувати і особисті раціональні підходи до планування освітнього процесу в групі.

Для планування за будь-якою схемою та за будь-якими підходами пропонуються такі форми запису до планів:

занять: розділ програми, тема, програмові завдання (освітні, розвивальні, виховні), матеріал та обладнання, хід у вигляді плану (молодим спеціалістам доцільно планувати хід занять у більш розгорнутій формі);

ігор: назва, мета, атрибути, обладнання та інвентар, дозування, за потреби – ускладнення, основні прийоми керівництва;

дитячої праці: вид праці, форма організації (чергування, доручення, колективна праця), зміст трудових завдань, мета, інвентар, основні прийоми проведення;

спостережень, цільових прогулянок, екскурсій: об'єкт, мета, матеріал, перелік основних питань і завдань дітям;

прогулянок-походів за межі дитячого садка: кінцевий пункт, спосіб пересування, тривалість, мета, інвентар, хід у формі плану-схеми з визначенням місць, тривалості і змісту відпочинку; (ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АДАПТИВНОГО КАРАНТНУ!!!)

самостійної діяльності дітей (рухової, художньої): назва форми роботи, матеріал та обладнання, за потреби – прийоми прямого керівництва;

бесід (колективних, з підгрупами): тема, мета, запитання дітям, використані художні твори тощо.

розваг (фізкультурних, музичних, літературних): вид розваги, тема (сценарій складається окремо, зокрема музкерівником чи інструктором з фізвиховання);

індивідуальної роботи з дітьми: з розвитку мовлення!!! та розділів програми чи напрям освітньої роботи, імена дітей, мета, завдання дітям, матеріал (інвентар);

індивідуальної роботи з батьками: форма роботи, імена дітей, з батьками яких ця робота планується, тема, мета.

педагогічні висновки: записуються педагогами у кінці дня за підсумками проведеної роботи упродовж дня.

Доречно взяти за правило: під час складання календарних планів роботи уникати як багатослів'я, так і надмірного лаконізму; натомість використовувати чіткі і конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим, змістовним.

 

Музичні керівники, інструктори з фізичного виховання, вихователі з образотворчої діяльності та інші спеціалісти певного профілю свої плани освітньої роботи розробляють для кожної вікової групи окремо, на період від 1–2 тижнів до 1 місяця. У них вони відображають різні форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальна робота, свята і розваги та інші, зумовлені особливостями змісту професійної діяльності фахівців.

Заняття з фізичної культури та образотворчої діяльності плануються на обраний педагогом відрізок часу з обов’язковим визначенням для кожного заняття дати проведення, програмових завдань, обладнання, інвентарю (матеріалів), перебігу заняття (зазначити послідовний перелік етапів заняття, завдань дітям, дозування, способи організації дітей, основні методи і прийоми роботи педагога з вихованцями (Додаток 3).

Музичні заняття можна планувати за такою самою схемою. Практика свідчить і про раціональність помісячного планування програмового матеріалу до занять, що значно заощаджує час досвідченого педагога, вивільняє його для практичної роботи з дітьми. При цьому музкерівник один раз на початку місяця визначає всі завдання з навчання дітей слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, гри на музичних інструментах, розвитку пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та відбирає потрібний програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж цього місяця (Додаток 4).

З метою відображення періодичності подання репертуару з кожного виду музичної діяльності відповідно до етапів його розучування (первинне ознайомлення, поглиблене розучування, закріплення) та складності музичного твору треба у графі «Примітки» навпроти кожного твору зазначати кількість занять, відведених для його опрацювання.

Індивідуальну роботу з дітьми фахівці вузького профілю також планують для кожної вікової групи з перспективою на кілька днів у міру проведення занять, свят, розваг та підготовки до них, передбачаючи: з ким із дітей, з якою метою буде проведено цю роботу, які завдання пропонуються для вправляння дітей, які атрибути, матеріали, обладнання будуть використані.

Свята і розваги (фізкультурні, музичні, літературно-музичні) зазвичай плануються як окремий розділ чи додаток до річного плану роботи закладу дошкільної освіти. Проте плани цих заходів мають бути у кожного спеціаліста, відповідального за цей напрям. Найзручнішою формою таких планів є графічна. Тут варто зазначити місяць, числа проведення, види і теми дозвіль, вікові групи; у графі «Примітки» педагог робить записи про можливі зміни в строках, тематиці, підготовчу роботу тощо (Додаток 5). Сценарії дозвіль розробляються окремо.

Важливо узгоджувати зміст особистих планів спеціалістів з планами роботи вихователів.

Освітній процес з дітьми, які обслуговуються психологічною службою закладу освіти, здійснюється за індивідуальними планами практичного психолога (річним, місячним), затвердженими керівником дошкільного закладу і узгодженими з місцевим органом управління освітою (районним (міським) центром практичної психології і соціальної роботи). Зміст і форму складання цих планів визначено у Листі МОН № 1/9-477 від 24.07.19 року «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України» та у Додатку до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 27.07.2020 No 22.1/10-1495 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020/2021 н. р.».

Ці плани бажано складати, відображаючи основні види діяльності психологів (діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика) у напрямі консультативно-методичної допомоги всім учасникам педагогічного процесу, просвітницько-пропагандистської роботи і превентивного виховання. Важливо передбачати в них зміст, термін проведення різних форм організації:

• співпраці з педагогічним колективом закладу дошкільної освіти (вивчення запитів вихователів та інших спеціалістів щодо розв'язання певних проблем);

• спільні заняття з метою підвищення рівня психологічної, соціально-педагогічної освіти вихователів; практична допомога їм у створенні розвивального середовища та сприятливого психологічного клімату в групах:

• підготовка психолого-педагогічних консиліумів для аналізу поведінки і розвитку дітей; проведення семінарів, дискусій, обговорень за запитами педагогів; аналіз планів роботи вихователів на предмет відповідності віку і можливостям дітей; проведення психотерапевтичної роботи з вихователями;

• надання психолого-педагогічної допомоги їм у гострих конфліктних, кризових, стихійних ситуаціях; консультування педагогів з особистих проблем;

• роботи з батьками вихованців ЗДО: консультативна робота (індивідуальні, родинні, групові консультації), підвищення рівня психологічної і соціально-педагогічної освіти батьків (лекції на зборах, факультативах, оформлення стендів, листівок, папок з інформацією фахівців, залучення до користування психолого-педагогічною бібліотекою), профілактично корекційна робота з батьками (лекції, групові та індивідуальні бесіди, тренінги, дискусії, рольові ігри тощо);

• роботи з дітьми у розвивальному напрямі (опрацювання загальних та профільних програм розвитку, навчання і виховання дітей; розвивальні заняття з окремими дітьми, з групами дітей, зокрема в руслі виховної роботи з дітьми, разом з дітьми та батьками), з метою вивчення дитини, діагностики та профілактики і корекції (обстеження дітей, організація ігрової, комунікативної, пізнавальної, зображувальної тощо; діяльності у формі індивідуальних і підгрупових ігор, вправ, занять з дітьми та разом з дітьми, батьками і вихователями);

• дослідницько-пошукової діяльності, обміну досвідом та підвищення кваліфікації (вивчення відповідної фахової літератури; визначення кола питань, які вимагають розв'язання в дошкільному закладі; апробація нових методик та їх адаптація до місцевих умов, розробка власних методик, участь в роботі профільних науково-практичних семінарів, методоб'єднань, конференцій, навчання на курсах інститутів післядипломної освіти, тренінгах. (Останні два змістові напрями можна розкриваються у річному плані роботи закладу дошкільної освіти.)

Варто застерегти педагогів і психологів від шаблонного планування, під час якого копіюються минулорічні плани, готові методичні розробки з друкованих посібників без урахування особливостей цього дитячого колективу, можливостей предметного середовища, творчого потенціалу самого фахівця та інших чинників, що вносять специфіку в його роботу.

Мета цих методичних рекомендацій – не догматизувати планування освітнього процесу, підводячи його під наведені схеми, а зорієнтувати практиків на забезпечення єдності творчого і раціонального підходів.

Додаток 1

Орієнтовна схема календарного планування

освітньої роботи вихователя за основними режимними моментами першої і другої половин дня

 

Перша половина дня

Ранок

·       Ігри.

·       Бесіди.

·       Спостереження.

·       Праця.

·       Індивідуальна робота з дітьми.

Заняття

·       Тема.

·       Програмовий зміст.

·       Матеріал.

·       Хід заняття.

 Прогулянка

·       Спостереження.

·       Дидактичні ігри.

·       Різні види праці (в природі).

·        Індивідуальна робота з дітьми.

·       Самостійна рухова діяльність дітей.

·        Ігри спортивні ігри та вправи.

·       Екскурсії, походи за межі дитсадка. (ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АДАПТИВНОГО КАРАНТНУ!!!)

Друга половина дня

·       Індивідуальна робота з різних розділів програми.

·       Різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах.

·       Спостереження.

·       Самостійна художня діяльність дітей (образотворча, художньо-оформлювальна, мовленнєва, музична, театралізована).

·       Різні види театрів

-       (ляльковий, тіньовий, іграшок, ігри – драматизації,           інсценізації, тощо);

 -     концерти;

-           фізкультурні, музичні, літературні дозвілля;

-           ігри, самостійна рухова діяльність дітей;

-           На другу половину дня можна запланувати і роботу занять гуртків згідно з планами керівників гуртків.

·       Індивідуальна  робота з батьками.

·       Індивідуальна робота з розвитку мовлення та з різних розділів програми  упродовж дня.

·       Педагогічні висновки.

Додаток 2

Орієнтовна схема календарного планування

освітньої роботи вихователя за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми

Ігрова діяльність

·       Різні види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, драматизації, дидактичні тощо.

Освітня діяльність

·       Заняття з різних розділів програми (тема, програмовий зміст, матеріал, хід заняття)

Трудова діяльність

·       Різні види і форми праці

Комунікативна діяльність

·       Індивідуальні, підгрупові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація і розігрування ситуацій міжособистісного спілкування тощо.

Пізнавальна діяльність

·       Спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, дитяче експериментування досліди, читання художньої літератури тощо.

Рухова діяльність

·       Рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги; прогулянки-походи за межі дитячого садка, самостійна рухова діяльність дітей тощо.

Гурткова робота

·       Тематика гурткових занять згідно з планом керівника гуртка.

·       Індивідуальна робота з дітьми та батьками.

·       Індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми (ігри, вправи, бесіди, розмови та ін. форми), індивідуальні бесіди, розмови, консультації для батьків.

·       Індивідуальна робота з розвитку мовлення та з різних розділів програми  упродовж дня.

·       Педагогічні висновки.

Додаток 3

Орієнтовна схема календарного плануванню занять

з фізичної культури, образотворчої діяльності

 

Дата

 

Програмові завдання

(освітні, розвивальні, виховні)

 Обладнання, інвентар (матеріали)

Хід заняття

Педагогічні висновки.

Додаток 4

Орієнтовна схема календарного планування

програмового матеріалу

для занять з музичного виховання

 

·       Місяць, дата проведення занять

·       Види музичної діяльності

·       Програмові завдання

·       Репертуар

·       Педагогічні висновки

 

Додаток 5

Орієнтовна схема планування свят і розваг

(фізкультурних, музичних, літературно-музичних)

 

·       Місяць

·       Дата

·       Вид і тема дозвілля

·       Вікові групи

·       Педагогічні висновки

Результат пошуку зображень за запитом "клипарт для садика"

Завданням методичної служби є:

  • Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя
  • Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків
  • Підвищення педагогічної культури вихователів
  • Вдосконалення педагогічної майстерності
  • Розвиток спеціальних умінь та навичок
  • Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

/Files/images/j63663_1260446676.jpg

Базується на принципах методичної роботи:

  • Педагогічна співпраця з вихователем
  • Робота в режимі довіри, доброзичливості
  • Творча атмосфера, стимулювання творчої активності
  • Принцип допоміжно-регульованого контролю
  • Надання вихователеві права вибору
  • Системність методичних заходів
  • Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні
  • Щоденна допомога
  • Випереджувальний характер методичної роботи

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

  • Курси підвищення кваліфікації
  • Науково-практичні семінари
  • розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах
  • узагальнення досвіду роботи педагогів

Методична робота з кадрами:

  • Підвищення рівня фахової майстерності педагогів
  • Курсова перепідготовка
  • Атестація педагогів
  • Наставництво
  • Педради
  • Семінари
  • Консультації
  • Колективні перегляди
  • Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

  • Круглий стіл, диспут, консультації
  • Інтерактивні лекції
  • Навчальні тренінги
  • Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп
  • Вивчення структури та оснащення матеріального середовища
  • Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

 
Фрагмент з книги "5 шляхів до серця дитини"
Готовність дитини до школи в домашніх умовах